Рецензии пользователя oKiman
-
Гангстер
American Gangster (2007)3 марта, 2008, 00:00
Картина видатного англійського режисера Рідлі Скотта (Gladiator, Blade Runner , Aliens) «Американський Гангстер» основона на реалних подіях, які відбувалися в США на початку 70х під час війни у В’єтнамі. Я гадаю, що прикметник «американський» - натяк на походження головного героя, він не італієць, чи ірландець, а свій американський негр! А можливо це спроба добавити балів за рахунок патріотичного «американського бренда» на зразок ...American Beauty, American History, American Killer, American Pie...
Це розповідь про найуспішнішого в історії США «менеджера і маркетолога» в наркоіндустріі Франка Лукаса (грає Дензел Вашингтон). Такий собі позитивний антигерой. Після смерті свого боса і вчителя відомого ньюйорського кримінального авторитета Бампі Джонсона Лукас (його шофер та персональний охоронець) починає діяти. Сам організовує доставку і дистриб’юцію героіна від виробника з Банкока до США, оминаючи всіх посередників оригінально транспортуючи героїн в трупах американських солдат. Тому його «продукт» - якісніший і на пів ціни дешевший за конкурентів. Лукас каже: «Ми продаємо товар , який кращий за конкуренцію!» Підключивши свої багаточисельних родичів, він відкриває мережу легальних бізнесів для розповсюдження і продажі наркотиків. Швидко його бренд «Blue Magic» завойовує шалений попит та турбує конкурентів.
На варті закону ми маємо детектива Річчі Робертса ( грає Расел Кроу). Майже типовий ньюйорський коп зі всіма чоловічими вадами. Але чомусь непідкупний, страшно чесний ( знаходить і відносить в поліцію міліон баксів - дивує і дратує своїм вчинком усіх колег по роботі). Він знає про корупцуію в органах і тому збиває свою команду екс-копів, підпорядковану беспосередньо федеральному бюро.
Лукас тим часом швидко і комфортно збагачується, обростає шикарною нерухомістю, жінкою-місс Пуерто Ріко та звязками з впливовими людьми Нью Йорка. Наживає ворогів серед конкурентів і «публічно засвічується» в колі боссів мафії. На нього, як бждоли на мед, виходить спеціальний підрозділ по боротьбі з наркобізнесом в Нью Йорку на чолі з детективом Трупо (грає Джош Бролін). «Чоловік який носить в Нью Йорку шиншилову шубу за 50 тисяч баксів і ніколи не купив мені чашку кави...- тут щось не так» по-філософськи зауважує він до Лукаса. Трупо контролює ринок наркоторгівлі в місті і бере за це таксу з мафії так регулярно , як ходить на роботу і завжди зявляється там де бабки або наркота! Але Лукас не має намірів ділитися з «crooked cops». Тепер пробдеми пруть на нього зі всіх сторін...
Спочатку детектив Робертс впевнений що за Лукасом стоїть більш впливова фігура. Пізніше факти та свідки вказують на протилежне. Починається масована перевірка військових авіарейсів прибувших з В’єтнаму , Робертс виходить на центр дитриб’юції наркоти. І після рейда всі «зацікавлені» особи опиняються за гратами. Робертс, який виступає в ролі обвинувача в слідстві (молоток! – вдень ловить наркоділерів , вночі вчиться на адвоката) , переконує Лукаса здати всіх мафіозі та корумпованих копів. Він каже Лукасу «Чорношкірий бізнесмен як ти, символізує прогрес, прогрес який позбавить їх (італійську мафію) заробітка...». Від цього Лукас мліє і погоджується видати всіх задіяних в схемі поліцейских. В наслідок чого три чверті особового складу поліції по боротьбі з наркобізнесом Нью Йорка потряпляє за грати. О це називається «зачистка» поліціїї , приклад для нашого шефа МВС!
Це максимально стисло - фабула фільма. Тепер навколо фільму. Награний в стилі фільмів 70х , місцями нагадує епоху кіно «blaxploitation» на кшталт «Шафта» або класичного романтичного гангстерського тріллера з Ал Пачіно «Шлях Карліто». Діалоги якісно підібрані. В сюжеті є маса підфабул та поворотів , але все збирається в органічне ціле. Для реалізму образу камера часто рухається вручну кінооператором. Уповільнення кадра , монтаж , саундтреки хітів 70х ефектно і стильно передають дух того часу. Блискуча гра Дензеля Вашингтона та краща , з часів Гладіатора, робота Расела Кроу. В кінці фільму бувший наркобізнесмен та майбутній адвокат задоволено ідуть на пиво.
Накроманія та боротьба з наркотиками завжди будуть касовими темами в Голівуді. Здається тільки лінивий не знімає про це кіно. « Нам пощастило!» - кажуть сценаристи- «США було, є і буде найбільшим ринком збуду наркотиків.» Підтекстом фільму може бути реальний привід В’єтнамської війни – контроль над постачанням в США наркотиків і роль , яку зіграла в ній американська армія. Пройде ще 5 років і американці знімуть подіний фільм але вже про опіум з Афганістана.
В фільмі присутній расовий акцент. Поява чорношкірого героя , який незвазаючи на всі смертельні гріхи і холоднокровні вбивства , має моральни принципи, міцні родинні звязки і вкінці кінців співпрацює з поліцією, залишає за собою нейтральне або навіть позитивне ставлення до нього. Можливо це задумка режисера , як противага негативному образу чорношкірих бандитів змальваному в 70х у фільмах в стилі «blaxploitation». Та чи інакше корупція в органах виглядає ще більшим злом ніж кримінальний світ з яким ця поліція бореться.
Однозначно в пятірці кращих фільмів 2007.
Це розповідь про найуспішнішого в історії США «менеджера і маркетолога» в наркоіндустріі Франка Лукаса (грає Дензел Вашингтон). Такий собі позитивний антигерой. Після смерті свого боса і вчителя відомого ньюйорського кримінального авторитета Бампі Джонсона Лукас (його шофер та персональний охоронець) починає діяти. Сам організовує доставку і дистриб’юцію героіна від виробника з Банкока до США, оминаючи всіх посередників оригінально транспортуючи героїн в трупах американських солдат. Тому його «продукт» - якісніший і на пів ціни дешевший за конкурентів. Лукас каже: «Ми продаємо товар , який кращий за конкуренцію!» Підключивши свої багаточисельних родичів, він відкриває мережу легальних бізнесів для розповсюдження і продажі наркотиків. Швидко його бренд «Blue Magic» завойовує шалений попит та турбує конкурентів.
На варті закону ми маємо детектива Річчі Робертса ( грає Расел Кроу). Майже типовий ньюйорський коп зі всіма чоловічими вадами. Але чомусь непідкупний, страшно чесний ( знаходить і відносить в поліцію міліон баксів - дивує і дратує своїм вчинком усіх колег по роботі). Він знає про корупцуію в органах і тому збиває свою команду екс-копів, підпорядковану беспосередньо федеральному бюро.
Лукас тим часом швидко і комфортно збагачується, обростає шикарною нерухомістю, жінкою-місс Пуерто Ріко та звязками з впливовими людьми Нью Йорка. Наживає ворогів серед конкурентів і «публічно засвічується» в колі боссів мафії. На нього, як бждоли на мед, виходить спеціальний підрозділ по боротьбі з наркобізнесом в Нью Йорку на чолі з детективом Трупо (грає Джош Бролін). «Чоловік який носить в Нью Йорку шиншилову шубу за 50 тисяч баксів і ніколи не купив мені чашку кави...- тут щось не так» по-філософськи зауважує він до Лукаса. Трупо контролює ринок наркоторгівлі в місті і бере за це таксу з мафії так регулярно , як ходить на роботу і завжди зявляється там де бабки або наркота! Але Лукас не має намірів ділитися з «crooked cops». Тепер пробдеми пруть на нього зі всіх сторін...
Спочатку детектив Робертс впевнений що за Лукасом стоїть більш впливова фігура. Пізніше факти та свідки вказують на протилежне. Починається масована перевірка військових авіарейсів прибувших з В’єтнаму , Робертс виходить на центр дитриб’юції наркоти. І після рейда всі «зацікавлені» особи опиняються за гратами. Робертс, який виступає в ролі обвинувача в слідстві (молоток! – вдень ловить наркоділерів , вночі вчиться на адвоката) , переконує Лукаса здати всіх мафіозі та корумпованих копів. Він каже Лукасу «Чорношкірий бізнесмен як ти, символізує прогрес, прогрес який позбавить їх (італійську мафію) заробітка...». Від цього Лукас мліє і погоджується видати всіх задіяних в схемі поліцейских. В наслідок чого три чверті особового складу поліції по боротьбі з наркобізнесом Нью Йорка потряпляє за грати. О це називається «зачистка» поліціїї , приклад для нашого шефа МВС!
Це максимально стисло - фабула фільма. Тепер навколо фільму. Награний в стилі фільмів 70х , місцями нагадує епоху кіно «blaxploitation» на кшталт «Шафта» або класичного романтичного гангстерського тріллера з Ал Пачіно «Шлях Карліто». Діалоги якісно підібрані. В сюжеті є маса підфабул та поворотів , але все збирається в органічне ціле. Для реалізму образу камера часто рухається вручну кінооператором. Уповільнення кадра , монтаж , саундтреки хітів 70х ефектно і стильно передають дух того часу. Блискуча гра Дензеля Вашингтона та краща , з часів Гладіатора, робота Расела Кроу. В кінці фільму бувший наркобізнесмен та майбутній адвокат задоволено ідуть на пиво.
Накроманія та боротьба з наркотиками завжди будуть касовими темами в Голівуді. Здається тільки лінивий не знімає про це кіно. « Нам пощастило!» - кажуть сценаристи- «США було, є і буде найбільшим ринком збуду наркотиків.» Підтекстом фільму може бути реальний привід В’єтнамської війни – контроль над постачанням в США наркотиків і роль , яку зіграла в ній американська армія. Пройде ще 5 років і американці знімуть подіний фільм але вже про опіум з Афганістана.
В фільмі присутній расовий акцент. Поява чорношкірого героя , який незвазаючи на всі смертельні гріхи і холоднокровні вбивства , має моральни принципи, міцні родинні звязки і вкінці кінців співпрацює з поліцією, залишає за собою нейтральне або навіть позитивне ставлення до нього. Можливо це задумка режисера , як противага негативному образу чорношкірих бандитів змальваному в 70х у фільмах в стилі «blaxploitation». Та чи інакше корупція в органах виглядає ще більшим злом ніж кримінальний світ з яким ця поліція бореться.
Однозначно в пятірці кращих фільмів 2007.
