Рецензии пользователя MrNobody1730

Франшиза про Джейсона Борна вже давно стала менше інтригувати та захоплювати. Після майже провального спін-оффу із Джеремі Раннером в цьому переконались усі і дуже скептично поставились до чергової стрічки про агента, який вічно шукає відповідь на питання «Хто ж він»? Студія це розуміла і вирішила спробувати врятувати ситуацію режисером, котрий ставив перші три частини, і власне самим Меттом Деймоном. Але чи вийшло врятувати те, що ледве дихає?
Із самого початку шляху головною проблемою було, як на мене, те, що франшиза не мала чіткого поняття про те, як зацікавити глядача у сюжетному плані. Тобто після того як в першій частині мимохідь пояснили, що за людина є Джейсон Борн і чому вона має такі загостренні чуття та інші можливості, цікавість дещо заснула, бо це пояснення можна було назвати спойлером до наступних частин, якщо добре порозмірковувати над ним. Цим поясненням, звісно, творці хотіли заінтригувати глядача і змусити його чекати сиквели, проте вже на початку другої частини стає зрозуміло, що цікавого сюжету із карколомними поворотами, не буде Акцент був зроблений лише на те, щоб «пояснити пояснення» першої частини. І це величезна помилка. Наприклад, головний конкурент Борна за звання «краща шпигунська франшиза» (не беремо до уваги Бондіану) «Місія нездійсненна» із Томом Крузом у головній ролі у кожному наступному фільмі пропонує нам свіжий сюжет та чергову історію, шаблони якої змінюються і дають нам щось нове. А у Борні замість чогось нового нам подають одну і ту ж саму історію, шлях і закінчення якої можна із легкістю намалювати собі самому. Така ж проблема нас чекає і у новій стрічці.
Перші кадри нам показують, що новий фільм побудований на тих самих шаблонних кліше, що були й раніше. Заслуга в цьому, перш за все, режисера, який не хотів – чи то не зміг – по-новому зарядити історію, і просто побудував весь фільм на старому корінні. Ближче до середини стає зрозуміло, що тут відбувається. А відбувається те, що нова частина це майже повна копія другої частини. Все той жіночий герой, котрий вагається щодо провини Борна, все той антагоніст, який боїться розкриття правди, бо вона йому особисто може дуже загрозити: ніби персонажі нові, але чітко видно, що те ті ж колишні герої, але просто оновлені. Навіть сцени погоні та битв поставленні ідентично. Таке відчуття, що все знімалось так, щоб зекономити час на підготовку та репетицію, які потрібні для нових кадрів. А навіщо? Краще просто перезнімемо те, що було раніше, але подамо під новим соусом. Але ж не озброєним оком видно, що 70% картини нам пропонують дивитись те, що ми бачили понад 10 років тому у другій частині!
Дещо нове, звісно, додали, але воно було занадто тривіальне і тому під час перегляду можна спійматися на думці, що цікавість спить і дивитись на те, що на екрані, не дуже то й хочеться. «Нових» персонажів не було, цікавих сюжетних переворотів не було, захоплюючих екшн-сцен також. А навіщо тоді така шпигунська стрічка, котра не може нам дати те, що повинна?
Проте, якщо дивитись на це із іншого боку, то треба визнати, що, можливо, але цю картину можна назвати перезапуском. Тобто кожен, хто не бачив попередні частини, не відчує себе обділеним, не відчує те, що це повторення сцен, героїв тощо. Одним словом, новачкам цієї франшизи вона має дуже сподобатись – флешбеками пояснять, що це за Джейсон Борн, що в нього за мотивація і чому його хочуть спіймати. Фільм виглядатиме цікавим та перспективним. В такому разі можна було вибачити повторення сюжету, героїв , сцен і всього іншого копіпасту, яким кишить дана стрічка. Але якщо таки дивитись із цього боку, то чому відразу не оголосити цей фільм перезапуском і не мучити почуття людей, котрі вже стільки років знайомі із цим героєм? Вони хочуть побачити нові цікаві деталі і подальше розкриття історії, але натомість не зустрічають нічого такого.
Хай там як, але маємо те, що маємо. Хоч він самого фільму отримати задоволення не вдалось – як, наприклад, від перезапуску «Мисливців за привидами», котрий має величезні гріхи, але хоча б дивитись на нього було приємніше -, але акторський склад був непоганий. Метт Деймон та нещодавня Оскарівська лауреатка Алісія Вікандер прикрашали цей фільм. Відіграли непогано, навіть якщо вважати на те, що грати щось сильне в них просто не було де. У кадрі виглядали переконливо, харизматично і спостерігання за їхніми діями не викликало антипатії.
Із позитивних сторін ,мабуть, більше відзначити немає що. Все той не цікавий банальний сюжет, порожні діалоги та жоднісінької атмосфери, котра мала б втягувати нас під час перегляду. Були моменти, коли здається, що ось ця мить, коли фільм тобі подарує щось цікаве та змусить більше поринути в себе, але вони вичерпувались раніше, ніж з’являлись. Проблема в тому, що режисер Пол Грінграсс побоявся впроваджувати в історію щось приголомшливо новітнє і хотів «виїхати» на колишніх ностальгічних нотках та епізодах. Зробити це, на жаль, не вдалось.
Окремих слів заслуговує операторська робота. Знову ж таки із перших частин було видно, що в аспекті операторської роботи був зроблений акцент на зйомку в стилі «Ефект присутності». Але ж кому треба цей стиль, якщо все до найвищої міри бездарно, жахливо та не зручно для очей? І в цій частині була така ж проблема і виглядала вона ще гірше, ніж у попередніх. Як можна насолоджуватись фільмом, якщо все трясеться, як за секунду змінювалось по 12 кадрів і ти просто фізично не можна було встигати бачити, що ж там відбувається? Коли знімали крупні плани, то взагалі здавалось, що оператор не має сили втримувати камеру і тому робилась така чудасія? Ні гарного вигляду бойових сцен, ні сцен погоні, ні чогось ще! Я розумію, що це за стиль і люблю його, якщо він, ясна річ, гарно поставлений, але як могли професіонали зробити те, що було у фінальному варіанті? Під час всього фільму у голові кружляло речення: «Любецькі, де ти є!?» (прим. оператор «Людини-птаха» та «Легенди Г’ю Гласса»).
Нова частина «Джейсона Борн» - це банальне і не надто цікаве шпигунське кіно середньої якості, планка якого вже давно сильно хиталась і врятувати яке можна було лише кардинальними змінами та рішеннями. В цілому стрічку провальною назвати язик не повернеться, але й чудовим фільмом свого жанру та франшизи загалом також.